Учені досягли успіху в збереженні квантової інформації.
Дослідники з Єльського університету (США) вперше за допомогою процесу, відомого як квантова корекція помилок, істотно збільшили час життя квантового біта. Це довгоочікувана мета і одне з найскладніших завдань у квантовій фізиці. Теоретичні засади квантової корекції помилок було закладено майже 30 років тому, проте тільки зараз їх вдалося успішно застосувати на практиці. Результати опубліковані в Nature.

Квантова корекція помилок – це процес, призначений для збереження квантової інформації. Інформація в класичних обчисленнях надходить у вигляді бітів, що відповідають одиницям або нулям. У квантових обчисленнях інформація існує у квантових бітах, або кубітах. Кубіти можуть створюватися різними способами. У цьому дослідженні – з надпровідних ланцюгів, що охолоджуються до температур у 100 разів нижчих, ніж температура відкритого космосу.
Кожен кубіт може представляти одиницю, нуль, або, як не дивно, і одиницю, і нуль одночасно. Цей “квантовий паралелізм” дає змогу квантовим комп’ютерам виконувати обчислення на кілька порядків швидше, ніж здатні класичні суперкомп’ютери.

Однак квантові системи крихкі. Ефективну роботу квантових комп’ютерів зупиняє явище декогеренції – інформація, що зберігається в кубітах, швидко втрачає свої властивості внаслідок взаємодії з навколишнім середовищем. Квантові обчислення йдуть за допомогою частинок. Однак із частинок складаються не тільки кубіти, а й усе навколо, включно з матеріалами, з яких зроблено комп’ютер, повітря тощо. Кубіти швидко починають взаємодіяти не тільки один з одним, а й із середовищем. Частинки, що “влізли” в обчислення, істотно псують точність – кубіт змінює свої властивості. Це одна з фундаментальних проблем на шляху до квантового комп’ютера, яку намагаються вирішити вчені всього світу.