Вважається, що Місяць виник внаслідок зіткнення молодої Землі з тілом розміром з Марс. Після детального аналізу було зроблено висновок, що Місяць знаходиться на неправильній орбіті, враховуючи його нинішню передбачувану щільність і розмір. Астрономічні дані вказують на те, що внутрішні області Місяця менш щільні, ніж зовнішні, що призводить до неминучого припущення, що він може бути порожнім.

Ці припущення виникли через те, що коли метеорити падають на Місяць, він дзвенить, як дзвін. Якщо бути точним, 20 листопада 1969 року екіпаж «Аполлона» випустив місячний модуль після повернення на орбіту; після того, як модуль приземлився на Місяць, сейсмічне обладнання модуля зафіксувало безперервну дзвоноподібну вібрацію протягом години.

Теорія про те, що Місяць — це космічний корабель, була запропонована членами Академії наук СРСР Михайлом Васіним і Олександром Щербаковим у липні 1970 року. Цікаво, що ця псевдонаукова теорія стверджувала, що Місяць Землі насправді може бути космічним кораблем прибульців.

Теза, висунута Васіним і Щербаковим, припускає, що Місяць — це порожнистий планетоїд, створений позаземними істотами з технологіями, що набагато перевершують будь-які існуючі на Землі.

Поверхня Місяця.
Багато хто вважає, що для розплавлення гірських порід і утворення великих порожнин всередині Місяця могли використовуватися величезні машини. Таким чином, Місяць складався б з внутрішньої оболонки, схожої на корпус, і зовнішньої оболонки з кам’янистого шлаку.

Згідно з теорією Місяця, як тільки було створено космічний корабель з використанням передових технологій, невідомих людям, його було виведено на орбіту навколо Землі.

Прихильники цієї теорії вказують на зростаючу кількість повідомлень і фотографій НЛО, зроблених НАСА під час місій на Місяць. Поверхня Місяця вкрита десятками тисяч кратерів різних розмірів. Однак найцікавіше те, що всі кратери мають однакову глибину. Ця незвичайна характеристика наводить вчених на думку, що під поверхнею може існувати якийсь металевий бар’єр, який захищає її від пошкоджень.

Встановлено, що астероїди та метеорити не тільки створюють неглибокі кратери на поверхні Місяця, але й утворюють опукле дно кратера, а не увігнуте, як очікувалося, що підтверджує ідею про тверду оболонку.

Хімічний склад пилу, на якому лежать гірські породи, разюче відрізняється від самих порід. Різниця в хімічному складі пилу і гірських порід дозволяє припустити, що місячна поверхня могла бути звідкись перенесена і розміщена на Місяці.

Щороку фіксуються численні місячні землетруси, які не можна пояснити ударами метеоритів. Деякі з землетрусів, схоже, відбуваються за певним графіком, що викликає велике занепокоєння.

Місяць.
Кора Місяця твердіша, ніж очікували в НАСА. У ті далекі роки, коли NASA зафіксувало буріння на кілька дюймів у поверхню Місяця, під час буріння, здавалося, з’являлася металева стружка.

Немає сумнівів, що Місяць — єдиний природний супутник Землі в Сонячній системі, який має стаціонарну, майже ідеальну кругову орбіту.

Але як це можливо, щоб природний супутник був ідеально вирівняний на правильній відстані, в поєднанні з правильним діаметром, щоб повністю закрити Сонце під час затемнення? Вважається, що деякі астрономи були знеохочені дослідженнями явища, яке відбувається на Місяці в останні роки.

Перехідні місячні явища, які часто спостерігаються на поверхні Місяця, — це короткочасні світлові, колірні або інші зміни у зовнішньому вигляді місячної поверхні.

Місяць також складається з унікальної і рідкісної комбінації металів. Вважається, що ці метали включають сліди металів, які не зустрічаються в природі, наприклад, латунь.

Кількість титану, присутнього на Місяці, в десять разів більша, ніж на Землі, що є неймовірним.

Таємничі властивості Місяця ще не розкриті, як і таємниці, приховані в космосі, і всі ці загадки навряд чи будуть розгадані до кінця нашого життя, що не може не засмучувати.